Адреса: Індекс - 84306, Україна, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Архангельська - 11
Телефон: (06264) 6-53-30
e-mail: kug.the.best@gmail.com

НУШ

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА (НУШ)

СТАРТ РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ.

1 вересня 2018 року  стартувала повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України,   у тому числі  60 учнів 1-х класів Краматорської української гімназії, почали  навчатись за новим  Державним стандартом  початкової освіти.

Це довготермінова реформа, але сьогоднішні школярі повинні відчути зміни й отримати кращу якість освіти вже сьогодні.

Більше деталей можна знайти на порталі KUG Online.

Що необхідно знати про реформу?

ЩО ВИЗНАЧАЄ НОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ?

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації тощо.

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Новий Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.

У 1 класах гімназії ми працюватимемо  за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і будуть надруковані за кошти державного бюджету.

НА ЯКИХ ЦІННОСТЯХ ГРУНТУЄТЬСЯ НОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ?

Дитинство

Навчальний процес буде здійснюватися відповідно до вікових особливостей дітей. Навчання відбуватиметься через залучення дітей до активних самостійних дій, зокрема проектну діяльність.

Радість

Пізнавальний процес організовано таким чином, щоби приносити радість дитині. Обсяг домашніх завдань буде зменшено, а час на рухову активність і творчість – збільшено.

Особистість

Дитині буде створено умови для розвитку особистості. Замість слухняності плекатимуться автономність та незалежне мислення. Учитель підтримуватиме дітей, щоб розвивати їх навички з різних освітніх галузей, а також самоповагу і впевненість у собі.

Здоров’я

Буде створено умови для фізичного й психоемоційного розвитку, що  надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.

Безпека

Буде створено атмосферу довіри і взаємоповаги. Школа стане безпечним місцем, де немає насильства, цькування та дискримінації.

Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНОСТІ?

Це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

До ключових компетентностей належить:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів;
  7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН «НАСКРІЗНІ ВМІННЯ»?

Поняття «наскрізні лінії» запроваджене для увиразнення ключових компетентностей Нової української школи.

Наскрізні вміння

  1. читання з розумінням;
  2. уміння висловлювати власну думку усно й письмово;
  3. критичне та системне мислення;
  4. здатність логічно обґрунтовувати позицію;
  5. творчість;
  6. ініціативність;
  7. вміння конструктивно керувати емоціями;
  8. вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
  9. вміння розв’язувати проблеми;
  10. здатність співпрацювати з іншими людьми.

НАВІЩО ВПРОВАДЖУЄТЬСЯ ІНТЕГРАЦІЯ?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

МАРШРУТНИЙ  ЛИСТ

МЕТОДИЧНОЇ НАРАДИ

«Про створення комфортного психологічного клімату для успішного навчання. Головні аспекти адаптації учнів 1-х, 1(5)-х кл. Перші кроки впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти.Наступність.»

Відповідальна: СЕЗЬКО Теяна Анатоліївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури, який викладає у 1(5) класі.

Члени творчої  групи: ВОЛЧЕНКО Тетяна Анатоліївна, КРОЛІВЕЦЬ Наталія Миколаївна, класоводи 1-х класів, МЕЛЬНИК Ірина Романівна, ЄРМОЛІНА Ганна Михайлівна, класні керівники 1(5)-х класів, ЧЕНАКАЛ Ольга Павлівна, учитель англійської мови, ДАНИЛЬЧЕНО Ганна Яківна, учитель математики, СОПІНА Ольга Олексіївна, учитель німецької мови.

МЕТА:

  • виявити свої успіхи і недоліки у роботі, спланувати подальшу роботу щодо впровадження нового Держстандарту початкової освіти;
  • узгодити дії вчителів-предметників, класних керівників, батьків щодо пошуку і виконання конкретних кроків у вирішенні актуальних проблем адаптації;
  •  реалізувати принцип  наступності у роботі початкової та основної школи як засобу зміни внутрішньої позиції педагога щодо розуміння, сприйняття учня;
  • створити систему загальних поглядів на використання правила наступності ;
  • привернути увагу до проблеми збереження здоров’я всіх учасників процесу;
  • обговорити основні проблеми , що виникають у роботі з учнями 1-х,5- х класів  та окреслити шляхи їх вирішення.

Завдання засідання:

  • розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин учителя і учня,учителя та батьків,учнів та батьків
  • розпізнавати тривожних і дезадаптованих дітей та надавати їм підтримку.

Ми за:

  • конструктивні поради, які можуть активізувати діяльність педагогічного колективу;
  • добрі, цікаві ініціативи;
  • здорову критику.

Ми проти:

  • самозвітів без критичних поглядів;
  • млявих «промов із листка»;
  • байдужості.

Ми за творче, ініціативне й новаторське ставлення до роботи, яке є критерієм соціальної активності вчителя.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УЧИТЕЛІВ-ПРЕДМЕТНИКІВ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ  ЗА ПОСИЛАННЯМ

https://kug-online.blogspot.com

 

ЯКИЙ МИ СТВОРИЛИ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР У КРАМАТОРСЬКІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ ДЛЯ УЧНІВ 1-Х КЛАСІВ, ЯКІ ПРИЙШЛИ НАВЧАТИСЯ З 1 ВЕРЕСНЯ 2019 Р.?

У шкільному житті щодня перетинаються три великі групи: учні, вчителі і батьки. І кожна з них має свої інтереси і пріоритети.

Однією з основних концептуальних засад реформування в межах Нової української школи є створення сучасного освітнього середовища, яке сприятиме творчому розвитку й мотивації учнів до навчання.

Учнівське місце повинно бути одномісним та зручним, а навчальний простір шкіл поділений на тематичні зони, місця для ігор та відпочинку.

Як вийти з ситуації, коли за вимогами реформи  ми повинні змінити освітній простір, а реалії життя доводять, що для виконання  завдання немає площі, приміщень. Як діяти?

Що таке «освітній простір»?

У зв’язку з тим, що в Новій українській школі зросте частка проектної, командної та групової діяльності під час занять, урізноманітнюються й варіанти організації навчального простору в класах. Головний документ, який визначає як треба влаштувати освітній простір у НУШ є спеціальні «Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи», затверджені наказом МОН від 23.03.2018 № 283.

Але спершу варто з’ясувати, що таке освітній простір. Доктор педагогічних наук Анжеліка Цимбалару в авторській статті «Освітній простір: сутність, структура і механізми створення» розглядає «освітній простір школи» як просторово-предметний компонент — предметні засоби, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації потрібних дій суб’єктів. Він уміщує виховний, розвивальний, навчальний, педагогічний простори тощо.
Окрім цього, науковиця визначає освітній простір школи як складне утворення, що складається з освітнього простору кожного учня, кожного вчителя, кожного з батьків тощо; як подій, у яких здійснюються різні види діяльності кожного учасника освітнього процесу з освоєння шкільного середовища, необхідні для задоволення їхніх освітніх потреб.

Це засіб змінити зовнішнє з метою його перетворення в індивідуальне. Таке розуміння ґрунтується на дослідженнях, які доводять, що освітній простір вибудобується навколо особистості, оскільки лише їй притаманна діяльність, завдяки якій освоюється освітнє середовище.

Адже Нова українська школа працюватиме на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, максимально враховуватиме права дитини, її здібності, потреби та інтереси, цим критеріям повинен відповідати й освітній простір. Окрім класичних варіантів організації навчального простору в класі, використовуватимуть новітні, наприклад, мобільні робочі місця, що легко трансформувати для групової роботи.

До того ж організація освітнього простору навчальних кабінетів потребує широкого використання нових IT-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання. Усе це здійснюватимуть через організацію 8 осередків .

8 осередків НУШ

  •              Осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями.
  • Змінні тематичні осередки, у яких розміщують дошки/фліпчарти/стенди тощо.
  •        Осередок для гри, обладнаний настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор.
  •    Осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.
  •                  Куточок живої природи.
  •         Осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям.
  • Дитяча класна бібліотечка
  •      Осередок учителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

Освітній простір — це трохи більше, ніж облаштування. Його головний принцип — те, що ми бачимо в класі, має відображати події, які відбуваються, а також висвітлювати особливості школярів та вчителів, які там навчаються і навчають.

Сьогодні у Краматорській українській гімназії облаштовано для  першокласників 4 класні кімнати та зона відпочинку для дітей. З 1 вересня 2019 р. у навчальному закладі навчається 102 дитини у 1-а,1-б, 1-в та 1-г класах, з них 1-б клас – інклюзивний.

За сучасною концепцією, парти і стільці є модульними, тобто такими, що навіть дитина може їх легко переставляти. Адже робота в класі  не передбачає постійного сидіння в три ряди обличчям до дошки.

Різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-4-6 осіб. До того ж меблі також адаптовані до зросту дітей.

Сучасний освітній простір обов’язково передбачає зону, де можна постелити килим для заняття з ранкового кола. Але на сьогодні, коли наповнюваність класу до 30 учнів та  невелика площа приміщення не дозволяють розташовувати килим у класі.Тому у гімназії ми використовуємо пуфи або  площу коридора для проведення ранкових зустрічей та підбиття підсумків.

Відкриті шафи

У відділеннях шаф у класах стоять методичні матеріали, книги та предмети, які діти використовують під час уроків. Учні можуть їх спокійно взяти і так само без нагадувань поставити назад. Матеріали  зручно розташовані, учні мають до них легкий доступ.

А от предмети, які можуть становити небезпеку для дітей,  тримаємо окремо.

Для малювання у коридорах гімназії розташовані спеціальні плівки, які наклеяні на стіни, щоб  там писати. Вони дуже зручні у використанні, не надто дорогі і не псують стіну. Додатково у класах є дошки, фліпчарти, на яких можна магнітами прикріплювати матеріали для конкретного уроку. А також спеціальні дошки у коридорах, на яких ми розміщаємо творчі роботи учнів.

У кожному класі є мультимедійна дощка. У комплекті до неї є  комп’ютер і проектор. Діти із захопленням спостерігають за 3D-картинками. А ще більше школярам подобається самим «тачити» та перегортати пальцями об’єкти.

Однак мінус у тому, що більш ніж двоє дітей не зможуть продуктивно працювати біля такої дошки. Решта в цей час сидять і спостерігають.Ефективно використовується дошка для демонстрації відеопрезентацій, мультфільмів, завдань загального характеру, для проведення хвилинок відпочинку або музичного супроводу. Отже, дошка  річ незаміння.

Фіксовані  портрети у приміщенні класу.

У сучасному класі портрети  ми  змінюємо  згідно з тематичними зануреннями.

Наприклад, під час Шевченківських днів на стінах з’являться портрети Тараса Григоровича, а коли світ відзначатиме ювілеї Лесі Українки, Ісаака Ньютона, Альберта Ейнштейна та інших — не зайвими будуть їхні портрети в класі.

У кожному  класі розміщено  гімн України та державну символіку.

Бібліотека в кожному класі

У кожному класі та  коридорі є  міні-бібліотека із книжками (це полички-дерево та коробки), орієнтованими на вік дітей. Так кожна дитина щодня зможе самостійно обирати саме ту книгу, яка їй до вподоби.

Важливо, щоб книгу можна було прочитати за 10-15 хвилин (для молодшої школи).

Питна вода

Вода дає швидкий кисень, який надходить у мозок, отож працездатність підвищується.

У гімназії  встановлено біля приміщення їдальні (перший поверх) фонтанчик з питною водою, є кулери з водою у кожному класі, а також діти  можуть приносити свої пляшки, які завжди мають під рукою.

Friendly-середовище формуємо разом з дітьми

Багато речей, які стають частиною освітнього простору, школярі формують разом з учителями. Навчальне середовище має постійно змінюватися й доповнюватися протягом навчального року.

Передусім візуальний освітній простір повинен нести інформацію про учнів та вчителів. Це зближує. У класі  є осередки, які будуть заповнюватися візуальними розповідями дітей.

У класах є  «Дошку настрою», «Наші правила»,  результати групових робіт учнів — після презентації проектів і тем ці аркуші  прилаштувуються  на стінах,  «Стіна слів». Вона необхідна для того, щоб нові слова, значення та правопис яких діти не знають, були перед їхніми очима.

Осередок для гри, обладнаний настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор.

Це особливе місце, де діти мають змогу займатися улюбленою справою: скласти пазли, погратися з улюбленою іграшкою, поскладати ЛЕГО.

Освітній простір сьогодні працює на дитину та для неї. Ще багато завдань, які треба вирішити. Разом із тим у Краматорській українській гімназії затишно та безпечно, створено належні умови для комфортної роботи  педагогів, дітей та їх батьків.